Книга Псалмів, розділ 56❧НПУ — Новий Переклад Українською

Керівнику хору. На мотив «Не згуби». Міхтам Давидів, коли він втік від Саула в печеру.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене! Бо в Тобі лише знаходить притулок душа моя і в тіні Твоїх крил сховається, поки лихо мине.

Я кличу до Бога Всевишнього, до Бога, Який віддячує за мене [ворогам моїм].

Він пошле з небес і врятує мене, посоромить того, хто прагне мене схопити; Села пошле Бог милість Свою й істину.

Душа моя – посеред левів; лежу я серед тих, що дихають полум’ям, серед синів людських, чиї зуби – списи й стріли, а язики їхні – гострий меч.

Піднімися понад небесами, Боже; над усією землею – слава Твоя.

Вони розкинули тенета стопам моїм; понурилася душа моя. Викопали переді мною яму – самі упали в неї! Села

Серце моє непохитне, Боже, непохитне серце моє! Співати буду й грати!

Прокинься, славо моя! Прокинься, ліро й арфо! Розбуджу-но я зорю досвітню!

Прославлю Тебе серед народів, Владико, співатиму Тобі поміж племенами.

Бо велика аж до небес милість Твоя і аж до хмар – істина Твоя.

Піднімися понад небесами, Боже; над усією землею – слава Твоя.