Книга Псалмів, розділ 76❧НПУ — Новий Переклад Українською

Керівнику хору, Єдутуну. Псалом Асафів.

Голосом своїм я волатиму до Бога, голосом моїм – до Бога, і Він прислухається до мене.

У день скорботи моєї я шукав Володаря; [цілу] ніч моя рука була простягнута й не затерпла. Моя душа відмовлялася від втіхи.

Згадаю про Бога – і охопить мене трепет; пороздумую – і знемагає дух мій. Села.

Ти тримав розплющеними повіки очей моїх; я вражений і не можу говорити.

Подумав я про дні давноминулі, про роки давні.

Згадую наспіви мої вночі, із серцем своїм веду розмову, і дух мій дошукується:

Невже навіки покинув [нас] Володар і більше не буде прихильним?

Невже назавжди зникла Його милість, припинилося Його слово на [всі] наступні покоління?

Хіба забув Бог, як милувати, чи замкнув у гніві милосердя Своє? Села

Тоді сказав я: «Що гнітить мене, так це те, що Всевишній змінив [дію] правиці Своєї щодо нас».

Згадаю я про діяння Господа; нагадаю-но собі про чудеса стародавні.

Споглядатиму всі справи Твої і про звершення Твої роздумувати буду.

Боже, у святості шлях Твій! Який бог настільки великий, як [наш] Бог?

Ти – Бог, Який творить чудеса; Ти з’явив могутність Свою серед народів.

Ти визволив рукою Своєю народ Твій, синів Якова і Йосифа. Села

Побачили Тебе води, Боже, побачили Тебе води й затремтіли, здригнулися безодні.

Потоками лилася вода із темних хмар, свій голос подали хмарини, і стріли Твої розліталися.

Гуркіт Твого грому на небокраї, спалахи блискавок освітлювали всесвіт, земля тремтіла й здригалася.

Шлях Твій [пролягав] через море, і стежки Твої – через води великі, та слідів Твоїх не було видно.

Ти вів, немов отару, народ Свій рукою Мойсея і Аарона.