Книга Псалмів, розділ 136НПУ — Новий Переклад Українською
Біля річок Вавилона, там сиділи ми й плакали, згадуючи Сіон.
На вербах посеред міста ми повісили наші арфи,
бо там поневолювачі наші просили від нас слів пісні й гнобителі наші [вимагали від нас] радості: «Заспівайте нам одну з пісень Сіону!»
Як можемо ми пісню Господню на землі чужій співати?
Якщо я забуду тебе, Єрусалиме, нехай забуде правиця моя [рухи свої].
Нехай прилипне язик мій до піднебіння, якщо я не пам’ятатиму тебе, якщо я не піднесу Єрусалима як найвищу радість мою.
Нагадай, Господи, синам Едомовим день [захоплення] Єрусалима, коли вони говорили: «Руйнуйте, руйнуйте його до самих підвалин!»
Донько Вавилона, приречена на спустошення, блаженний той, хто віддасть тобі за те, що ти накоїла нам!
Блаженний той, хто схопить і розіб’є об скелю твоїх немовлят!