Книга Псалмів, розділ 34❧НПУ — Новий Переклад Українською

Псалом Давидів. Господи, втруться в суперечку з тими, хто зі мною сперечається, почни воювати з тими, хто воює проти мене!

Візьми щит і обладунки й повстань мені на допомогу!

Махни списом і загороди дорогу тим, хто переслідує мене. Скажи душі моїй: «Я – порятунок твій!»

Нехай посоромлені й принижені будуть ті, хто прагне згубити мою душу. Нехай розвернуться назад і вкриються ганьбою, хто зло проти мене задумує.

Нехай будуть вони як полова перед вітром, коли ангел Господній гнатиме їх.

Нехай шлях їхній буде темний і слизький, коли ангел Господній переслідуватиме їх.

За те, що приховали для мене тенета без причини й безпідставно викопали яму для душі моєї.

Нехай погибель прийде на нього несподівано, й у тенетах, що він для мене таємно розставив, заплутається сам і впаде в них собі на погибель.

А моя душа веселитись буде в Господі, піднесеться від радості через Твоє спасіння.

Усі кістки мої нехай скажуть: «Господи, хто подібний до Тебе? Ти визволяєш приниженого від того, хто сильніший від нього, приниженого й бідного – від того, хто грабує його».

Повстали проти мене жорстокі свідки, розпитують мене про те, чого я не знаю.

Віддячують мені злом за добро, [тяжкою] втратою моїй душі.

Та коли вони хворіли, я вдягався в лахміття, постом виснажував мою душу, та молитва моя поверталася в нутро моє [без відповіді].

Я ходив, наче за другом чи братом моїм [сумуючи], наче матір оплакуючи, схилившись понуро.

А коли я спіткнувся, вони зраділи, і збиралися проти мене негідники, котрих я не знав, терзали мене безупинно.

Безбожними глузуваннями насміхалися, скреготіли на мене своїми зубами.

Володарю, доки Ти дивитимешся на це? Відведи мою душу від їхніх згубних вчинків, від цих левів самотню мою!

Я прославлю Тебе в зібранні великому, посеред велелюддя хвалитиму Тебе.

Нехай же не зловтішаються наді мною вороги мої неправедно, що даремно ненавидять мене. Нехай не підморгують очима [зловтішно] ті, хто ненавидить мене даремно.

Бо не про мир вони говорять, але на мирних мешканців землі задумують підступне.

Роззявляють на мене свої пащі, кажучи: «Ага! Ага! Побачили цю [біду] наші очі!»

[Але ж і] Ти, Господи, побачив це, не мовчи! Владико, не віддаляйся від мене!

Пробудися і встань на мій суд, [втруться] в мою суперечку, Боже мій, Володарю мій!

Суди мене за правдою Твоєю, Господи, Боже мій; і нехай не зловтішаються вони наді мною.

Нехай не говорять вони в серцях своїх: «Ага, сталося, як ми хотіли!» Нехай не промовляють: «Ми проковтнули його!»

Нехай посоромляться й ганьбою вкриються всі, хто радіє моєму лихові. Нехай одягнуться у сором і безчестя ті, хто величається наді мною.

Нехай же веселяться й радіють ті, кому до вподоби моя правда; нехай завжди промовляють вони: «Хай звеличиться Господь, Що бажає миру слузі Своєму!»

Тоді язик мій проголошуватиме Твою правду, цілий день хвалитиме Тебе!