Книга Ісуса, сина Сирахового, розділ 2❧Біблія в перекладі Івана Хоменка

Мій сину, як приступаєш служити Господеві, приготуй свою душу на спокуси.

Будь серцем праведний і постійний, а в нещасті - не бентежся.

Пристань до нього, не відступайся, щоб звеличився ти наостанку.

Все прийми, що тебе лиш спіткає, і, пониженим бувши, всі зміни стерпи.

Бо золоту проба - вогонь, а бездоганному - горно пониження,

Вір йому, і він за тебе заступиться; спрямуй на благо свою путь і надійся на нього.

Ви, що страхаєтеся Господа, чекайте на його милосердя і не схиблюйте, щоб вам не впасти.

Ви, що страхаєтеся Господа, вірте йому, і нагорода ваша не пропаде.

Ви, що страхаєтеся Господа, надійтесь на благо, на вічне раювання й на милосердя.

Гляньте на днедавні покоління, подивітеся: чи зазнав хтось ганьби, довірявши Господеві? Чи був хтось полишений, страхавшись його? Чи, взивавши до нього, був хтось від нього погорджений?

Господь бо співчутливий і милосердний, він відпускає гріхи й спасає в скорботі.

Горе серцям боязливим та рукам охлялим, та й грішникові, який двома стежками ходить.

Горе серцю байдужому, бо, не мавши віри, буде воно беззахисне.

Горе вам, у яких терпець увірвався: що чинитимете, коли то Господь навідається?

Ті, що Господа страхаються, не будуть нечуйні до слів його, і ті, що його люблять, пильнуватимуть путі його.

Ті, що Господа страхаються, шукатимуть його ласки, і ті, що його люблять, наситяться його законом.

Ті, що Господа страхаються, напоготують серця свої і смирять перед ним свої душі.

Киньмося в Господні руки, а не в руки людськії, бо яка його велич, таке й його милосердя.