Книга Ісуса, сина Сирахового, розділ 21❧Біблія в перекладі Івана Хоменка

Дитино! Согрішив? Не чини того більше, а й за гріхи попередні твої молися.

Утікай від гріха, немов від гадюки, бо як підійдеш - то він тебе вкусить; його ж бо зуби - левині зуби, які занапащують душі людські.

Мов двосічний меч - кожне беззаконня; на рану від нього - немає ліків.

Страх і насильство пустошать багатство, тим робом і гордого дім запустіє.

Мольба з уст бідного йде до вух Божих, тож і суд його незабаром нагряне.

Хто докір ненавидить, той слідує за грішником, хто ж страхається Господа, той навернеться серцем.

Сильного язиком пізнати здалека; розумний же знає, коли він послизнеться.

Хто будує дім свій на гроші чужії, той каміння на зиму неначе збирає.

Громада беззаконних - то купа клоччя, їхній кінець у полум'ї вогню.

Грішників дорога викладена камінням, а на її кінці - прірва пекельна.

Хто закон пильнує, той думкам своїм володар: мудрість - вершина Господнього остраху.

Нічого не навчиться, хто здібностей не має, але є і здібності, що побільшують смуток.

Мудрого знання помножиться, як повінь, і рада його - як джерело життєве.

Нутро дурного - мов посуд розбитий: жадного знання воно не втримає.

Розумний, коли почує мудре слово, то похвалить його й додасть до нього; коли ж розбещений почує, то його не вподобає й кине його геть позад себе.

Мова дурного - мов тягар у дорозі; на устах же розумного - ласкаве слово.

Розумних уст шукають у громаді, і над їхніми словами роздумуватимуть у серці.

Мов дім у руїнах - така дурного мудрість, і знання нерозумного - слова недоладні.

Для нерозумного повчання - колоди на ногах, щось, неначе кайдани на правиці.

Дурний, коли сміється - підносить голос, розумний же ледве тихенько всміхнеться.

Мов золота прикраса - розумного наука, вона - немов обручка на правиці.

Дурного нога в хату швидко вступає, досвідчена ж людина - соромиться інших.

Безглуздий крізь двері заглядає в хату, людина ж вихована стоятиме ззовні.

Під дверима наслухувати - людська невихованість: такого безчестя не стерпить розумний.

Уста балакунів оповідатимуть дурниці, слова ж розумних - важаться старанно.

Серце дурних у них на роті, мудрих же уста - в їхньому серці.

Коли безбожник проклинає противника, то він проклинає себе самого.

Плямить самого себе наклепник, тож і сусіди його зненавидять.