Книга Ісуса, сина Сирахового, розділ 51❧Біблія в перекладі Івана Хоменка

Славословитиму тебе, Господи, Царю, і восхвалю тебе, Боже, мій Спасителю; славу воздам імені твоєму!

Бо ти був для мене покровитель і помічник, і тіло моє врятував єси від згуби, від сітей язика, що його мають обмовці, від уст отих, що брехню кують, - тож проти тих, які мене оточили, помічником моїм був ти і мене єси визволив, -

милосердям твоїм великим та іменням твоїм: від укусу готових мене пожерти, від руки зазіхальників на моє життя, від тих великих злиднів, які мене обсіли,

від вогню, що навколо, - вогню, не мною розпаленого,

із самих глибин адових нутрощів, від нечестивого язика й неправдивого слова,

від наклепу несправедливого язика перед царем! Душа моя наблизилась до самісінької смерти, й моє життя було вже долі, поблизу від аду;

звідусіль я був оточений - помічника не було, рятунку людського виглядав я - його не було.

І згадав тоді я, Господи, про твоє милосердя і про діла твої, що від віків стаються, про визволення тих, які на тебе надіються, про те, як спасаєш їх ти від рук ворожих, -

і возніс я з землі прохання своє, і благав, щоб звільнитись, мені від смерти.

До Господа візвав я - до батька мого, Господа, щоб він мене не покинув за днів тієї скрути, за часів, де діють горді й де немає допомоги. Повсякчасно буду твоє ім'я хвалити, і славословитиму його піснями.

І мольбу мою вислухано: ти спас мене від згуби і врятував від лихої години.

Тому славословитиму тебе й хвалитиму, - і благословитиму ім'я Господнє.

Ще юнаком, заки в мандри я пустився, шукав я щиро мудрости у своїй молитві.

Перед святинею благав про неї - і до кінця її буду шукати.

У розквіті своїм, мов достигаюче гроно, серце моє втішалося з неї, нога моя ступала дорогою прямою, і змалку вже слідом за нею ходив я.

Лиш вухом нахиливсь я - і вже її одержав, і знайшов собі освіту велику.

Їй завдяки поступив я багато, -тож прославлю того, що дав мені мудрість.

Рішив я ділом її вживати, шукав добра я ревно - і не осоромився!

За неї змагалась моя душа, у виконанні закону був я старанний; руки свої простягав я угору, і над неуцтвом сльози проливав я.

Душу свою спрямував я до неї, і в чистоті знайшов я її: з нею придбав я знання від початку, - тим то й полишений я не буду.

Тремтів усім нутром я, шукаючи її, - тим і придбав я майно прекрасне.

Господь язик дав мені у нагороду, - тож ним і буду його я хвалити.

Підійдіть же ближче до мене, неуки, і знайдіть оселю в домі повчань!

Чого твердите, що тих речей вам бракує, і ваші душі так сильно її прагнуть?

Відкрив я уста й заговорив про неї: без грошей її для себе набувайте!

Шию вашу вкладіте в отеє ярмо: хай ваша душа прийме повчання, бо шукати її не треба далеко!

Гляньте власним оком, як мало я трудився, - а таки знайшов для себе спокій превеликий.

Набувайте освіту й великим коштом: в ній собі придбаєте золота чимало.

Хай душа ваша радіє милосердям Господнім. - і ніяк не стидайтесь хвалити його!

Ваше діло чиніте заздалегідь, -а він своєчасно дасть вам нагороду.