Книга Ісуса, сина Сирахового, розділ 20❧Біблія в перекладі Івана Хоменка

Буває докір, та несвоєчасний; буває й мовчазний, але розумний.

Ліпше зганити, аніж нагніватись.

Хто признається, той втрати уникне.

Що скопець, який силкується дівицю вінця позбавити, так і той, хто силою заводить правосуддя.

Не одного мовчазного вважають за мудрого, а багатомовного раз-у-раз ненавидять.

Дехто мовчить, бо не має відповіді; а інший мовчить, бо знає свою пору.

Мудрий мовчить до слушного часу, а балакун і безглуздий - не вважають на пору.

Хто цокотить занадто, той врешті обридне; хто накидується, той знавісніє.

Часом у злиднях пощастить людині, а часом і знахідка - немов утрата.

Буває гостинець, що для тебе безкорисний, а буває й гостинець, який віддає подвійно.

Буває, що з-за слави стається пониження, тоді як дехто підносить голову й у злиднях.

Дехто купує багато й ніби дешево, насправді ж платить за те аж усемеро.

Мудрий словами робить себе приємним, а в дурного й чемність іде намарно.

Гостинець дурня не дасть тобі користи, бо очі в нього жадібні за те взяти всемеро.

Дає він мало, а дорікає багато, роззявляючи рота, немов той окличник; сьогодні позичить, а взавтра вже й домагається, - ну й осоружна ж отака людина!

Дурень твердить: «Нема в мене друзів, немає й вдячности за мої добродійства;

їдуни мого хліба - язики невдячні.» Як же часто й громадно сміються з нього!

Ліпше послизнутись на підлозі, аніж язиком; падіння лихих ось так зненацька й стається!

Осоружна людина, недоречна мова - ось таке завжди на устах невігласів.

З дурного уст приповідки не приймають, - він бо її не каже своєчасно!

Декого стримує від гріхів убозтво, тож, спочиваючи, він не зазнає докорів сумління.

Дехто сам собі погубитель із-за соромливости, з-за якогось дурня сам себе занапащує.

Дехто з-за соромливости пообіцяє щось другові, - а й зробить собі з нього даремно ворога.

Брехня для людини - це ганебна пляма, вона - раз-у-раз на устах невігласів.

Ліпше злодій, ніж безнастанний брехун; а втім, вони обидва успадкують погибель.

Звичка до брехні - нечестя для чоловіка і ганьба при ньому довготривала.

Мудрий словами пошану до себе збуджує, розумний чоловік - вельможам довподоби.

Хто землю обробляє, той урожай свій збільшить, і хто вельможам довподоби, тому простять несправедливість.

Гостинці й дарунки засліплюють очі мудрих і, як гнуздечка в роті, відводять набік докори.

Схована мудрість і скарб незримий - яка з одного і другого користь?

Ліпше чоловік, що глупоту свою ховає, аніж чоловік, що ховає свою мудрість.