Книга Ісуса, сина Сирахового, розділ 3❧Біблія в перекладі Івана Хоменка

Мене, вашого батька, слухайте, діти, і так чиніте, щоб спасенними бути.

Бо Господь звеличив батька у дітях, і право матері на синах закріпив.

Хто шанує батька, той гріхів збувається.

Хто звеличує матір свою, той немов скарби збирає.

Хто шанує батька, той матиме втіху в дітях, і в день своєї молитви буде вислуханий.

Хто звеличує батька - довго житиме; хто Господеві слухняний - матір свою заспокоїть,

і як господарям прислуговуватиме батькам своїм.

Ділом та словом шануй твого батька, щоб його благословення зійшло на тебе.

Бо батьківське благословення доми дітей укріплює; прокляття ж матері руйнує їхні основи.

Не вихваляйсь безчестям твого батька - нема бо тобі слави в батьковім безчесті.

Бо слава для людини в честі свого батька, і ганьба для дітей - матір знеславлена.

Дитино, допомагай твоєму батькові в старощах і не засмучуй його за його життя;

і коли розум ослабне, будь поблажливим; не зневажай його тоді, коли ти - повносилий.

Бо добродійство батькові не буде забуте: надолуженням за гріхи воно тобі причислиться.

За дня скрути твоєї Бог тебе згадає, і гріхи твої зникнуть, як лід від спеки.

Неначе богохульник, той, хто покидає батька; проклятий Господом той, хто гнівить свою матір.

Сину, виконуй діла свої скромно, і полюбить тебе людина, Богові мила.

Що більший ти, то більше понижуйся, а знайдеш у Господа ласку.

Є багато високих та славних, але тайни свої відкриває він скромним.

Велика бо могутність Господня, а славиться він смиренними.

Не шукай того, що важке тобі занадто; не досліджуй того, що понад сили твої.

Роздумуй над тим, що тобі доручено, заховані ж речі тобі непотрібні.

Не силкуйсь на те, що тобі не під силу, бо тобі й так об'явлено понад людське розуміння.

Багатьох бо збила з дороги власна гординя, і наміри лукаві привели їхній ум до занепаду.

Де немає зіниць, немає і світла, - не намагайся ж переконати невігласа.

Затверділе серце порине наприкінці в нещастя; хто любить небезпеку - в ній і загине.

Затверділе серце само кладе біду на себе, і грішник прибавляє гріх до гріха.

На нещастя гордого немає ліків, бо закорінилось у ньому зело лукавства.

Серце розумного роздумує над приповідками, ба - мудрий бажає й вуха, яке б слухало.

Як палкий вогонь гасить вода, так і милостиня гріхи відпускає.

Відплатник за доброчинства думає прийдешнім, тож у день свого падіння він знайде підтримку.