Книга Йова, розділ 10Новий переклад Рафаїла Турконяка (УТТ)
Знеможений моєю душею, стогнучи, випущу на Нього мої слова. Викажу, охоплений, гіркоту моєї душі
і скажу Господу: Не вчи мене безбожно чинити! І чому Ти мені так присудив?
Хіба добре Тобі, якщо безбожно чинитиму, адже Ти відкинув діла моїх рук, а раду безбожних Ти прийняв?
Невже Ти бачиш, як бачить смертний, хіба Ти бачиш, як бачить людина?
Чи Твоє життя є людським, чи Твої роки людські?
Адже Ти відшукав моє беззаконня і вистежив мої гріхи.
Бо Ти знаєш, що я не чинив безбожно. Але хто є той, який спасає з Твоїх рук?
Твої руки зліпили мене і створили мене, після цього, змінивши, Ти мене уразив.
Згадай, що Ти мене утворив з глини, і знову повертаєш мене в землю.
Хіба не як молоко Ти мене видоїв, витиснув мене, подібно до сиру?
Шкірою і тілом Ти мене одягнув, кістьми і сухожиллями Ти мене зшив.
Життя і милосердя Ти мені дав, а Твій нагляд оберіг мій дух.
Маючи це в собі, знаю, що все можеш, ніщо для Тебе не є непосильним.
Адже коли грішу, Ти наді мною сторожиш, і безвинним від беззаконня Ти мене не зробив.
Бо якщо буду безбожний, горе мені! Якщо ж буду праведний, не можу піднятися, бо я є повний безчестя.
Адже на мене полюють, наче на лева, щоб убити. І знову, повернувшись, Ти страшно нищиш мене,
обновляючи проти мене моє випробування, — гнів великий Ти виказав мені та навів на мене випробування.
Тож навіщо Ти мене вивів з лона матері, і я не помер, і мене око не побачило б,
і став би я, наче той, якого не існувало? Тож чому з лона я не був покладений у могилу?
Хіба не коротким є час мого життя? Дозволь мені трохи спочити,
поки я піду, звідки не повернуся, у землю темряви і мороку,
в землю вічної темряви, де немає світла, і де не побачити життя смертної людини.
Джерела
