Книга Йова, розділ 18Новий переклад Рафаїла Турконяка (УТТ)
Підхопивши, Валдад, савхетієць, сказав:
Доки не перестанеш? Стримайся, щоб і ми промовили!
Чому, наче чотириногі, ми замовкли перед тобою?
Тебе охопив гнів. Бо що ж? Якщо ти помреш, хіба піднебесна буде бездомною? Чи гори спадуть з основ?
І світло безбожних згасне, і їхній вогонь не підніметься.
Його світло в житті — темрява, і світильник з ним погасне.
Найменші вполювали його майно, нехай же його обмане рада.
Нехай його нога зловиться в пастці, і заплутається в сіті.
Нехай найдуть на нього засідки. І скріпить проти нього спраглих.
Сховано в землю сильце його, і його пастка — на стежці.
Хай довкруги нього вигублять болі, а численні, що навколо його ніг, хай прийдуть у великому голоді.
Йому ж приготовлено належне падіння,
хай стопи його ніг будуть поїдені, нехай смерть пожере його красу.
Нехай оздоровлення буде вирване з його життя, нехай його захопить біда, царське обвинувачення.
Нехай поселиться в його ночі в його шатрі, нехай буде посіяна сіркою його краса.
Його коріння під ним посохне, і зверху впадуть його жнива.
І його пам’ять зникне із землі, і його ім’я нехай буде на віддаленому обличчі.
Нехай хтось прожене його зі світла в темряву.
Не буде знайомого в його народі, ані не врятується його дім у піднебесній, але в тому, що є його, житимуть інші.
Над ним застогнали останні, а перших охопило здивування.
Це — доми неправедних, а то — місце тих, що не знають Господа.
Джерела
