Книга Йова, розділ 28Новий переклад Рафаїла Турконяка (УТТ)
Адже є місце срібла, звідки приходить, і місце золота, де воно очищується.
Бо і залізо видобувається із землі, і мідь рубається подібно до каменя.
Він поклав чин темряві, і Він досліджує всякий кінець. Камінь, темрява і тінь смерті,
а переривання потоку через порох. Ті ж, хто забуває праведну дорогу, знемогли від смертних людей.
Земля — з неї вийде хліб, а під нею наче повернувся вогонь.
Її каміння — місце сапфіру, і порох — її золото.
Стежка — не пізнала її пташина, і не доглянуло її око грифа.
Не потоптали її сини зарозумілих, не прийшов на неї лев.
Він простягнув Свою руку на круту скелю і вивернув гори з коренем.
Він розірвав річкові вири, і моє око побачило все дорогоцінне.
Він відкрив глибини рік, показав Свою силу на світлі.
А де знайдено мудрість? Яке ж місце вміння?
Смертна людина не знає її дороги, і не знайдеться між людьми.
Безодня сказала: Немає в мене! І море сказало: Немає зі мною!
Не дасть місце сховища за неї, і не зважиться срібло їй на заміну.
Не прирівняється до офірського золота, до дорогоцінного онікса чи сапфіра.
З нею не зрівняється золото і скло, і золотий посуд не буде їй на заміну.
Величні речі та кришталь не згадаються, ти ж шануй мудрість понад те, що всередині.
Вона не буде прирівняна до топазу Ефіопії, не прирівняється до чистого золота.
А де знайдеться мудрість? Яким же є місце вмілості?
Це скрите перед кожною людиною і сховане від небесних птахів.
Згуба і смерть сказали: Ми ж почули чутку про неї!
Бог добре проклав її дорогу, Він же знає її місце.
Адже Він бачить усю піднебесну, знаючи все те, що в землі, що Він створив,
вагу вітрів і міру води.
Коли Він зробив так, то розрахував дощ, і дорогу при гуркоті грому.
Тоді Він її побачив і визнав її, приготувавши, дослідив.
Джерела
