Оберіть переклад
Оберіть пісню
Пісня десята ("Всякому городу нрав і права")
( на текст: "блажен муж, що в премудрості вмре та що в розумі своїм повчається святині". Сірах)
Всякому городу нрав і права,
Всяка має свій ум голова,
Всякому серцю своя єсть любов,
Усяке горло має свій смак.
А мені одна тільки в світі дума,
А мені одна тільки не йде з думки.
Петро для чинів обтирає панські вугли,
Федька-купець коло аршина свого бреше,
Той будує хату на новий спосіб,
Той дає позички на проценти.
А мені одна тільки в світі дума,
А мені одна тільки не йде з думки.
Той безперестанно купує землю,
А той заводить чужоземну скотину,
Ті привчають собак до полювання,
А у сих від гостей хата шумить, як корчма.
А мені одна тільки в світі дума,
А мені одна тільки не йде з думки.
Крутить на свій лад адвокат закони,
Від спорів у студента тріщить голова,
Тих непокоїть Венерин амур,
Усякую голову мучить свій дур.
Мені ж одна тільки в світі дума –
Як би умерти мені не без ума.
Той хвалебний вірш переплітає з брехнею,
Лікар якби на підряд робить мертвяків,
Сей шанує картину жирових тузів,
А Степан, як на весілля, біжить на позви.
Смерте страшна! Замашная косо!
Ти не шкодуєш і царського волосся.
Ти не дивишся, де мужик, а де цар –
І всіх жереш, як солому пожар.
Хто ж плює на її гостру сталь?
Той у кого совість, як чистий кришталь.
Примітки
⁴²У четвертому томі рукописного зібрання Михайла Ковалинського збереглася чернетка-автограф цієї пісні, за епіграф до якої правлять слова "Solum curo feliciter mori" ("Дбаю тільки про те, аби щасливо померти". Отож, пісня "Всякому городу нрав і права" – це варіація на традиційну християнську тему "мистецтво добре помирати".
⁴³Книга Ісуса, сина Сирахового 14: 21.
⁴⁴Сковородинська версія старих українських приказок "Що город, то норов"; "Що голова, то розум"; "Що чоловік, то обичай" [Климентій Зіновіїв. Вірші. Приповісті посполиті. – Київ, 1971. – С. 257], - які досить часто зринають у творах наших барокових письменників, скажімо, у Петра Могили, Лазаря Барановича, Дмитра Туптала, Івана Максимовича та інших.
⁴⁵Венера – дочка Зевса і океаніди Діони, поганська богиня краси, любові та шлюбу; втілення жіночої звабливості. Застереження щодо "Венери" – не рідкість в українській літературі доби бароко: досить пригадати бодай поезії Лазаря Барановича на взір "Венера в небі застеріга тéбе" або відповідний розділ "Богомислення" Івана Максимовича.
⁴⁶Амур, чи Купідон – божество кохання в римській міфології. На емблематичних малюнках часів бароко Амура (Купідона) зображували "прекрасным нагим младенцем или отроком, или юношею с крыльями лазореваго, пурпуроваго и долотаго цвітов, с луком и колчаном со стрілами. Иногда держащим перст на устах" [Емвлемы и сімволы избранные. – Санкт-Петербург, 1788. – С. ХХVІІІ].
⁴⁷Рівність усіх станів перед смертю – один з основних варіантів мотиву "марнота марнот", тобто зникомості всього, що є в дочасному житті людини.
Музика на текст пісні
Тарас Компаніченко
SKOVORODANCE - Сергій Жадан, Юрій Гуржи
Ніна Матвієнко
Джерела
Текст і Примітки:
⚠️ Ми намагалися зберегти оригінальне форматування тексту, проте адаптація тексту для електронного читання має побічні ефекти. Попереджуємо про можливі відмінності між форматуванням на сайті та форматуванням в оригіналі.
Ілюстрація:
Олена Горецька
https://instagram.com/olenka_art_vision
⚠️ Ілюстрація захищена авторським правом. Використання в комерційних цілях можливе лише за згодою автора. У некомерційних цілях ілюстрацію можна використовувати з обов’язковим зазначенням авторства.