Пісня двадцять восьма ("Хоч злети на небеса, хоч піди у Версальські ліси")

(на текст: "веселість серця – життя чоловікові, й радування мужа - довгоденність"⁸⁹; "той, що втратить душу свою ради Мене, той спасе її"⁹⁰; "яка користь чоловікові, коли він увесь світ забере, а душу свою згубить? "⁹¹)

Хоч злети на небеса, хоч піди у Версальські ліси⁹²,

Одягни золоту одежу,

Начепи хоч царську шапку,

Але коли ти невеселий, то все одно ти голий старець.

Проживши хоч триста літ, хоч увесь світ пройди –

Що тобі то поможе,

Коли твоє серце ридає в тобі?

Якщо ти невеселий, то все одно ти голий старець.

Кинь вже ти рахувати, скільки жителів на місяці⁹³,

Кинь усякі Коперниковські сфери⁹⁴ –

Глянь краще в пещери свого серця.

Є в душі твоїй одно слово, що тільки воно може зробити тебе веселим.

Бог – найкращий астроном, Він найкращий економ⁹⁵;

Мати блаженна природа

Нічого не творить по-дурному.

Що тобі найпотрібніше, те ти знайдеш у самому собі.

Поглянь, будь ласка, всередину самого себе, і там ти знайдеш приятеля,

Знайдеш другу волю,

В злій долі знайдеш блаженну.

Там світло твоєї тюрьми, там квітки твого бруду.

Правду каже Августин⁹⁶: пекла нема й не було;

Твоя проклята воля – ото пекло,

Воля наша – ото пекельна піч.

Заріж ту волю, друже, то не буде ні пекла, ні мук.

Воле – пекло несите! Все тобі їжа, а ти всьому отрута.

День і ніч пащекою зіваєш,

Усіх без розбору ковтаєш;

Убий ту душу, брате, то знищиш і все пекло⁹⁷.

Боже, живий глаголе! Хто без Тебе може бути веселим?

Ти один усім життя і радість,

Ти один усім рай і солодкість.

Убий злу волю в нас, аби нами володів твій голос.

Дай нам сей найпотрібніший дар! Славимо ми тебе, Царя царів.

Тобі співає і вся вселенна

В тім законі сотворена –

Що потрібне нетяжке, а тяжке - непотрібне⁹⁸.

Примітки

⁸⁹Книга Ісуса, сина Сирахового 30: 23.

⁹⁰Євангелія від святого Матвія 10: 39; Євангелія від святого Марка 8: 35; Євангелія від святого Луки 9: 24.

⁹¹Неточна цитата з Євангелії від святого Марка 8: 36. Див. також: Євангелія від святого Матвія 16: 26; Євангелія від святого Луки 9: 25.

⁹²Сам поет подає тут такий коментар: "Версалем (Versailles) називається едем, себто рай чи сповнений невимовними мирськими насолодами прекрасний сад французького короля" [Сковорода Г. Повне зібрання творів: У 2 т. – Київ, 1973. – Т. 1. – С. 86].

⁹³Як свідчить Діоген Лаерцій (ІІ, 8), першим, хто стверджував, що "на місяці є міста, ба навіть гори й долини, був Анаксагор [Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов. – Москва, 1979. – С. 105]. Сковорода, для якого важить передовсім пізнання самого себе, досить часто говорив про марність "зовнішнього знання".

⁹⁴Поет коментує це місце так: "Коперник – це новочасний астроном. Його система, тобто план чи образ небесних кіл визнана зраз у всьому світі. Він народився над Віслою, у польському місті Торуні. Свою систему оприлюднив у [1543 році]" [Сковорода Г. Повне зібрання творів: У 2 т. – Київ, 1973. – Т. 1. – С. 86].

⁹⁵Сковорода називає Бога-творця "астрономом", "економом" чи "геометром" задля того, щоб окреслити премудрість Божого влаштування світу. Відтак людська економія є наслідуванням економії Божої, а людина є економом "того світа". Така думка є і в інших старих українських богословів. "Предвічная мудрость Божая, - писав, наприклад, Петро Могила, - устроивши совершенно всю вселенную подсолнечную, в економію, албо завідованє, подала одному чоловіку…" [Могила П. Євхологіон, албо Молитвослов или Требник. – Київ, 1646. – С. 916].

⁹⁶Святий Аврелій Августин (354-430 рр.) – великий християнський богослов, "один із найулюбленіших письменників старої України", зокрема й Сковороди [Tschižewskij D. Skovoroda: Dichter, Denker, Mystiker. – München, 1974. – S. 24].

⁹⁷Сковорода говорить тут про те, що розіп’ятість людської волі поміж "горнім" та "дольним" світами може бути подолана в тому разі, якщо людина відцурається "волі чуттів", себто "власної волі".

⁹⁸Парафраза Епікурової сентенції ( його листа до Менекея): "Слава Богові, що потрібне зробив легким, а важке непотрібним", - яку передав Діоген Лаерцій (Х, 130) [Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов. – Москва, 1979. – С. 435].

Джерела

Текст і Примітки:

Г. Сковорода. Вибрані твори в українських перекладах / Серія "Українська муза" у 12-ти томах, том 1 - Упорядкування текстів, передмова та примітки Л. В. Ушкалова - 2009

⚠️ Ми намагалися зберегти оригінальне форматування тексту, проте адаптація тексту для електронного читання має побічні ефекти. Попереджуємо про можливі відмінності між форматуванням на сайті та форматуванням в оригіналі.