Оберіть переклад
Оберіть пісню

Пісня перша ("Бояться люди зійти гнити в домовину")
(на текст: "блаженні непорочні, що йдуть своїм шляхом у законі Господньому")
Бояться люди зійти гнити в домовину,
Щоб не попасти туди,
Де горить вогонь неугасимий.
А того й не розуміють, що смерть є свята,
Вона кінчить зло нашого життя,
Лиху війну завершає покоєм
О! смерть така свята!
Не боїться совість чиста навіть перунів огнистих;
Таку людину тоді не палить пекельний вогонь,
Життя йому здається райським,
Бо то гріх смерть родить,
А такої смерті кінець – пекло.
О! смерть така люта!
Блажен той, хто з пелюшок посвятив себе Христу,
День і ніч мислить по Його слову,
Узяв труд благий і вагу легку
І до того навик –
О, така доля свята!
Хто скоштував тої солодості,
Той вовіки не впаде в мирське іскушеніє;
В наготі й бідах він не заскучає,
Не боятиметься ні огня, ні меча.
Христе! Життя моє! Христе, умерший за мене!
Тобі завдячую початок усього –
Здійми з серця камінь,
Запали в нім своє полум’я –
Нехай прийде смерть пристрастям і злій спокусі,
Щоби я в тобі живив своє світло.
А як від гріхів воскресну
І зодягнуся в плоть небесну –
Ти в мені, а я в тобі вселюся,
Солодості тої насищуся,
Буду з Тобою в бесіді, з Тобою і в раді,
Як дня захід, як ранку схід.
О, се будуть золоті літа!
Примітки
¹Книга псалмів 118 (119): 1. Цей псалом входить до чину відспівування та погребу мирян.
²Перун - блискавка, чи, як писав Памва Беринда, "гром" [див.: Беринда П. Лексікон славеноросскій и имен толкованіє. - Київ, 1627. - Ст. 153]. Ця назва походить від імені поганського бога Перуна й зустрічається, зокрема, у фольклорних заклинаннях на взір: "А бодай вас перун трас!"; "Бодай тя перун встрілив!"; "Перун би ті забив з ясного сонця!" тощо [Галицько-руські народні приповідки / Зібрав, упорядкував і пояснив Іван Франко. 2-е вид. - Львів, 2006. - Т. ІІ. - С. 331, 686].
³Цей образ узято з церковних піснеспівів. Пор.: "...иго твоє рамо си, и бремя твоє легкоє..."; "...воспоминаніє благаго ига Христова на себе взятія и легкаго бремене єго ношенія" [Могила П. Євхологіон, албо Молитвослов или Требник. - Київ, 1646. - С. 581, 944], які мають за джерело слова Христа: "Бо ярмо Моє любе, а тягар Мій легкий" (Євангелія від святого Матвія 11: 30).
⁴Образ серця в мисленнєвому світі Сковороди відіграє дуже важливу роль. Недарма Сковороду часто називають "філософом серця".
Джерела

Текст і Примітки:
⚠️ Ми намагалися зберегти оригінальне форматування тексту, проте адаптація тексту для електронного читання має побічні ефекти. Попереджуємо про можливі відмінності між форматуванням на сайті та форматуванням в оригіналі.

Ілюстрація:
Олена Горецька
https://instagram.com/olenka_art_vision
⚠️ Ілюстрація захищена авторським правом. Використання в комерційних цілях можливе лише за згодою автора. У некомерційних цілях ілюстрацію можна використовувати з обов’язковим зазначенням авторства.