Пісня вісімнадцята ("Ой ти, птичко жовтобока")

(на текст: "Господь гордим противиться, смиренним же дає благодать"⁶⁷)

Ой ти, птичко жотобока⁶⁸ –

Не мости гнізда високо;

Мости на зеленій травці,

На молоденькій муравці.

От яструб над головою

Висить, хоче ухватити.

Вашою живе він кровію

Он бач – кігті він гострить.

Стоїть явір над горою,

Все киває головою,

Буйні вітри повівають,

Віти явору ламають;

А вербочки шумлять низько

І тягнуть мене до сна.

Тут тече потічок близько,

Видно воду аж до дна.

Чого ж мені роздумувати над тим,

Що мене мати породила на селі?

Нехай у тих мозок рветься,

Хто високо вгору дметься.

А я буду собі тихо

Проживати милий вік.

Так мине мене все лихо,

Щастив буду чоловік.

Примітки

⁶⁷Соборне послання святого апостола Якова 4: 6; Перше соборне послання святого апостола Петра 5: 5.

⁶⁸Тут Сковорода поєднав мотиви старовинних українських народних пісень про ремеза та "Ой не стій, вербо, над водою".

Джерела

Текст і Примітки:

Г. Сковорода. Вибрані твори в українських перекладах / Серія "Українська муза" у 12-ти томах, том 1 - Упорядкування текстів, передмова та примітки Л. В. Ушкалова - 2009

⚠️ Ми намагалися зберегти оригінальне форматування тексту, проте адаптація тексту для електронного читання має побічні ефекти. Попереджуємо про можливі відмінності між форматуванням на сайті та форматуванням в оригіналі.