Книга Йова, розділ 22❧Біблія в перекладі Івана Хоменка

Заговорив Еліфаз із Теману й мовив:

«Чи ж може людина Богові бути корисна, | якщо сам собі мудрий приносить користь!

Що Всемогутній має з того, що ти справедливий? | Який йому прибуток з того, що твої дороги досконалі?

Чи може він тебе карає за твою побожність, | іде на суд із тобою?

Чи ж не за те, що злоба твоя превелика, | і що переступам твоїм нема краю?

Видно, ти брав з братів твоїх заклади за дрібницю, | здирав одежу з голих.

Спраглому не давав єси води напитись, | голодному відмовляв єси хліба.

Кожному сильному - була земля, | а прихильники твої заселювали її.

Ти відсилав удовиць із порожніми руками, | ламав сиротам руки!

Тим то навколо тебе сіті, | і страх тебе лякає раптово.

Світло тобі потемніло, ти вже не бачиш, | і повінь вод тебе вкриває.

Чи ж Бог не наверху в небі? | Поглянь на зорі вгору, як вони високо!

Ти кажеш сам до себе: Що Бог знає? | Хіба він крізь чорну хмару судить?

Хмари йому завіса, він не бачить; | він небесним обрієм походжає.

Хочеш триматись одвічної дороги, | яку топтали люди беззаконні,

що були схоплені передчасно, | коли ріка підмила їхні основи?

Які до Бога говорили: Одступи од нас! | Що, мовляв, нам Всемогутній зробить?

Таж він наповнював їхні доми щастям, у той час, як думка злих його цуралась.

Бачать те праведники і радіють, | невинний із них сміється:

Хіба не пропав їхній статок? | Чи не пожер вогонь їхні рештки?

Тож помирися з ним, зроби угоду, | і твоє щастя повернеться до тебе!

Прийми з уст його науку. | Вклади його слова собі до серця.

Як до Всесильного ти звернешся покірно, | як віддалиш несправедливість від намету твого,

золото вважатимеш за порох, | оте офірське - за рінь із ручаїв.

Всесильний буде твоїм скарбом, | брусками срібла у тебе!

Тоді ти будеш радуватися Всесильним | і підведеш обличчя твоє до Бога.

Помолишся до нього, і він тебе почує, | і ти виконаєш твої обітниці.

Все, що задумаєш, тобі поталанить, | і над дорогами твоїми засяє світло,

бо він принизить того, хто несеться вгору, | а смиренний очима буде в нього врятований.

Безвинного він визволяє, | ти чистотою рук твоїх спасешся.»