Пісня 16-та ("Вже хмара пройшла. Веселка радісно грає")

На цю силу: "Я веселку свою дав у хмарі" ⁴³.

Вже хмара пройшла. Веселка радісно грає.

Минула нудьга. Світ любо сяє.

Веселість сердечна — це ведроᵃ неба ясного,

Коли проминув морок, шум вітру мирського.

О світе вабний! Ти мені океан, пучина,

Вихор ти, хмари і тьма, тужлива година.

Проте вже веселка мені яскраво заграла,

Неначе голубка мені мир звішувала.

Печале, прощай! Прощай! Прощай, зла утробо!

Вже кволості край, встав я із гроба.

О пагінь Давида! Мені ти берег і кифа,

Веселка, мир, світло, життя, погода, олива.

Кінець

Примітки

⁴³Буття, IX - 13.

ᵃ "Ведро" — значить небесну світлість і чистоту повітря; ввійшла у слов'янську мову із еллінської; у них про світлість повітря говориться: τὸ φαιδρὸν οὐρανοῦ.

Джерела

Текст і Примітки:

Сковорода, Григорій. Твори у двох томах. Том 1 - 1994 р.

⚠️ Ми намагалися зберегти оригінальне форматування тексту, проте адаптація тексту для електронного читання має побічні ефекти. Попереджуємо про можливі відмінності між форматуванням на сайті та форматуванням в оригіналі.

Ілюстрація:

Олена Горецька

https://instagram.com/olenka_art_vision

⚠️ Ілюстрація захищена авторським правом. Використання в комерційних цілях можливе лише за згодою автора. У некомерційних цілях ілюстрацію можна використовувати з обов’язковим зазначенням авторства.