Оберіть переклад
Оберіть байку
Басня 19 – Нетопы́р и Два Птенца, Гóрлицын и Голуби́нин
Великій преисподній Звѣр, живущій в Землѣ так, как Крот, кратко сказать, Великій Крот, писал самое сладкорѣчивѣйшее Писмо к Живущим на Землѣ Звѣрям и к Воздушным Птицам. Сила была такая: “Дивлюся
Суевѣрію вашему. Оно в Мірѣ найшло тое, чего никогда нигдѣ нѣт и не бывало. Кто вам насѣял Сумозброд, будто в Мірѣ есть какое-то Солнце? Оное в собраніях ваших прославляется, началствует в Дѣлах, печатлѣет Концы, услаждает Жизнь, оживляет Тварь, просвѣщает Тму, источает Свѣт, обновляет Время. Кое Время? Одна есть только Тма в Мірѣ, так одно и Время, а другому Времени быть – Чепуха, Вздор, Небыль… Сія одна ваша дурость есть плодовитая Мать и других Дурачеств. Вездѣ у вас врут: Свѣт, День, Вѣк, Луч, Мóлнія, Радуга, Истина. А смѣшняе всего – почитаете Хімéру, называемую Око, будто оно Зерцало Міра, Свѣта пріятелище, Радости вмѣстилище, Дверь Истины… Вот Вáрварство! Любезные мои Други! Не будьте Подлы, скиньте Ярем суевѣрія, не вѣрьте ничему, поколь не возьмете в Кулáк. Повѣрьте мнѣ: не то Жизнь, чтоб зрѣть, но то, чтоб щупать. От 18 дня, Апр[ѣля], 1774 года. Из Преисподняго Міра.
N. N.”
Сіе Писмо понравилося многим Звѣрям и Птицам, напримѣр Совѣ, Дремлюгѣ, Сычу́, Вдóду, Ястребу, Пугачу, кромѣ Орла и Сóкола. А паче всѣх Нетопыр пловко шатался в сем высокородном Догматѣ и, увидѣв Горличина и Голубинина Сынов, старался их сею высокопарною Філософіею ощасливить. Но Горличин сказал:
– Роди́тели наши суть лу́чшіи тебе для нас Учи́тели. Они нас родили во Тмѣ, но для Свѣта.
А Голубчик отвѣщал:
– Не могу вѣрить Обманщику. Ты мнѣ и прежде сказывал, что в Мірѣ Солнца нѣт. Но я, родившись в Мрачных днях, в Днешній Воскресный день увидѣл рано Восход прекраснѣйшаго всемірнаго Ока. Да и Смрад, от тебе и от Вдóда исходящій, свидѣтелствует, что живет внутрь вас недобрый Дух.
Сила
Свѣт и Тма, Тлѣніе и Вѣчность, Вѣра и Нечестіе Мір весь составляют, и одно другому нужное. Кто Тма, будь Тмою, а Сын Свѣта да будет Свѣт. От плодов их познаете их.
Примітки
⁷³Ідеться про Всевидяще око, тобто про Бога (Сковорода власноруч змалював цей символ у діалозі «Бесѣда 2-я»). Образ Всевидящого ока у старій Україні трактували як яскравий зразок “єгипетських” символів [див.: Крекотень В. І. Київська поетика 1637 року // Літера- турна спадщина Київської Русі і українська література XVI–XVIII ст. – Київ, 1981. – С. 139].
⁷⁴Сковорода різко негативно ставився до просвітницького скептицизму в питаннях релігії, зокрема до її трактування як пережитку “варварської” старовини [див.: Mirčuk J. H. S. Skovoroda, ein ukrainischen Philosoph des XVIII. Jahrhunderts // Zeitschrift für slavische Philologie. – 1928. – Bd. V. – S. 41; Roussow G. G. S. Skovoroda et sa lutte contre le materialisme // Сковородіяна. – Montreal, 1994. – T. 2. – P. 1–15; Tschižеwskij D. Skovoroda: Dichter, Denker, Mystiker. – München, 1974. – S. 213].
⁷⁵Пор. із тезою Боеція в його «Розраді від філософії» (IV. P4), де Філософія на запитання, чому люди, які покладаються на здоровий глузд, не годні бачити найвищої правди, каже: “Бо ж навиклих до темряви очей вони не можуть звернути до світла найпрозорішої правди; ті люди уподібнились до птахів, чий погляд живить нічна темінь, а світло дня – засліплює” [Боецій С. Розрада від філософії / Пер. з лат. А. Содомори; передм. В. Кондзьолки. – Київ, 2002. – C. 111].
⁷⁶Протиставлення “нетопир – орел (сокіл)” було знане в українській літературі й до Сковороди. Воно є, наприклад, у Феофілакта Лопатинського. Пор.: “О помраченніи русскіи нетопыри, мнящіися орлами!” [Лопатинський Ѳ. Обличеніе неправды раскол- ническія. – Москва, 1745. – Арк. 87].
⁷⁷Сковорода нав’язується тут до Євангелії від св. Луки, де горличата та голуб’ята – це птахи, посвячені Богові. Див.: є4же дaти же1ртву, по рече1нному въ зако1нэ гDни, двA гHрличища и3ли2 двA птенц† голуби6на (Євангелія від св. Луки 2: 24). На цей вірш звернув увагу ще Іриней Ліонський у третій книзі трактату «Проти єресей» (Х, 5) [див.: Ириней Лионский. Против ересей // Ранние отцы Церкви: Антология. – Брюссель, 1988. – С. 651].
⁷⁸Пор.: “Краснеє пір’я на відвуді (на удодові), але сам смердить” [Номис, № 11201]; “Вудуд – бздюх меже птахами”; “Вудуд ладне пір’я має, коли бо смердит” [Франко, № 4512, 4514].
⁷⁹Парафраза Євангелії від св. Івана 12: 35–36. Пор.: є3ще2 мaло вре1мz свётъ въ вaсъ є4сть: ходи1те, до1ндеже свётъ и4мате, да тмA вaсъ не и4метъ: и3 ходsй во т мЁ не вёсть, кaмw и4детъ: до1ндеже свётъ и4мате, вёруйте во свётъ, да сы1нове свёта бyдете. Див. також: Бёсте бо и3ногдA тмA, нн7э же свётъ њ гDэ: ћкоже ч†да свёта ходи1те (Послання св. ап. Павла до ефесян 5: 8); вси1 бо вы2 сы1нове свёта є3сте2: и3 сы1нове дне2: нёсмы но1щи, ниже2 тмы (Перше послання св. ап. Павла до солунян 5: 5).
⁸⁰Трохи неточна цитата з Євангелії від св. Матвія 7: 20. Пор.: t плHдъ и4хъ познaете и5хъ
Джерела
Текст і Примітки:
Григорій Сковорода: Повна академічна збірка творів - Леонід Ушкалов - 2011 р.
⚠️ Ми намагалися зберегти оригінальне форматування тексту, проте адаптація тексту для електронного читання має побічні ефекти. Попереджуємо про можливі відмінності між форматуванням на сайті та форматуванням в оригіналі.
Ілюстрація:
Ольга Райхель
https://www.behance.net/5ee96a80
⚠️ Ілюстрація захищена авторським правом. Використання в комерційних цілях можливе лише за згодою автора. У некомерційних цілях ілюстрацію можна використовувати з обов’язковим зазначенням авторства.