Басня 22 – Навоз и Алмаз

Свѣцкія Книги, безспорно, всякой Пóлзы и Красы суть преисполненныя. Если бы они спросили БІБЛІЮ: длячего сами пред нею ни десятой Доли Чести и Цѣны не имѣют? длячего ЕЙ созидаются Олтари и Храмы? – И Сама не знаю, – отвѣчала бы Она. – Я состою с тѣх же Слов и Рѣчей, что Вы, да и гаразда с Хужих⁹⁶ и Вáрварских. Но в невкусных Рѣчи моей Водах, как в Зерцалѣ, Боголѣпно сіяет невидимое, но Пресвѣтлѣйшее Око БОЖІЕ, без котораго вся ваша Польза Пуста, а Краса Мертва⁹⁷.

Конечно, сим-то Древом Жизни услаждается невкусных Рѣчей Ея Горесть, когда Обуялая Вода Ея претворяется в Вино, веселящее Сердце Человѣку. А точно о Ней Одной сказует Соломон Слѣдующее: “Превознеслася еси над всѣми: Ложнаго угожденія и суетныя доброты женскія нѣсть в тебѣ”⁹⁸. Взглянь на Конец При́тчей. Бог часто в Бібліи означается Гóдом, Погóдою, Благоденствіем. Напримѣр: “Лѣто Господне пріятно…”⁹⁹ “Се нынѣ Время Благопріятно…”¹⁰⁰ Прочти Начало Соломон[ова] Проповѣдника о Врéмени¹⁰¹. Врéмя Ри́мски TEMPUS. Оно значит не только движеніе в Небесных Кругах, но и Мѣру движенія, называемую у Древних Грéков ῥυθμὸς. Сіе Слово значит то же, что Такт, и сіе Грéческое ж от Слова τάσσω (“располагаю”) происходит. Да и у нынѣшних Музыкантов Мѣра в движеніи Пѣнія именуется ТЕМПО. И так Тéмпо в движеніи Планет, Часовых Машин и Музыкалнаго Пѣнія есть то же, что в Красках Рисунок. Тепер видно, что значит ῥυθμὸς и tempus. И премудро Пословица говорит: “В Полѣ Пшеница Годом родится…”¹⁰² Премудро и у Римлян Говаривали: “Annus producit, non ager”¹⁰³. Рисунок и Тéмпо есть Невидимость.

Басня наша да заключится сими Арістотеля¹⁰⁴ о Музыкѣ словами:

ῥυθμὸς δὲ χάιρομεν διὰ τὸ Γνώριμον καὶ συντεταγμένον¹⁰⁵.

Кто сіе разжует, тот знает, что значит Рѵѳм. Сіе Слово в Россіи¹⁰⁶ во многих Устáх, но не во многих Умáх.

⁹⁴Ідеться про езопівську байку «Півень та перлина». Є й приказка: “Петуху ячменное зерно жемчужины дороже” [Пословицы русского народа. Сборник В. Даля. – Москва, 1957. – С. 643].

⁹⁵Пор.: “В поле пшеница годом родится, а добрый человек всегда пригодится” [Пословицы русского народа. Сборник В. Даля. – Москва, 1957. – С. 776]. Див. також: “Не земля родит, а год”; “Лето родит, а не поле” [там само. – С. 904, 905]; “Не земля родить, а літо” [Номис, № 7269]; “Літо родит, не ріля” [Франко, № 30073].

⁹⁶У списку: хуждших.

⁹⁷Старі українські богослови, говорячи про особливе місце Біблії серед книжок, наголошували на тому, що вона – “єдиноє для нас средство и к полученію вѣчнаго живота, и к избѣжанію мук вѣчных, єсть наставник и утѣшитель в житіи добродѣтелном, грозный обличитель беззаконников” [Кониський Г. Слово в недѣлю двадесят третію // Собраніе сочиненій Георгія Конисскаго, архіепископа Бѣлорусскаго. – Санкт-Петербург, 1835. – Ч. 1. – С. 26], “руководца с тмы к свѣту, от смерти к животу, от землѣ на небо и простою дорогою до Царства Небеснаго” [Транквіліон-Ставровецький К. Євангеліє учителноє. – Рахманів, 1619. – Арк. 2 (передмова до читача, б. п.)], “посланіє Божіє к людєм, посланіє, приносящеє свѣт жизни, учащеє добронравію, устрояющеє врачевство душевноє, прописующеє правило житія добраго, содѣвающеє умноженіє правды, свѣтилник сущеє вѣры” [Полоцький С. Вечеря душевная. – Москва, 1681. – Арк. 1 (зв.)–2 (друга пагін.)]. Як підкреслював Георгій Кониський, біблійні книги “Словом Божіим и Богодухновенным писанієм потому называются, что Дух Святый вдохнул оныя пророкам и апостолам, и язык их (как о себѣ пророк Давид написал) был трость, то єсть перо книжника скорописца самаго Бога. Человѣческія писанія, чьи бы они ни были и как бы исправно не были сложены, Словом Божіим в таком єго разумѣ назваться не могут” [Кониський Г. Слово в недѣлю Великаго поста // Собраніе сочиненій Георгія Конисскаго, архіепископа Бѣлорусскаго. – Санкт-Петербург, 1835. – Ч. 1. – С. 96].

⁹⁸Книга Притч Соломонових 31: 30–31.

⁹⁹Книга пророка Ісаї 61: 2.

¹⁰⁰Неточна цитата з Книги пророка Ісаї 49: 8.

¹⁰¹Див.: ВсBмъ вре1мz и3 вре1мz всsцэй ве1щи под8 небесе1мъ: вре1мz раждaти [є3вр.: раждaтисz] и3 вре1мz ўмирaти, вре1мz сади1ти и3 вре1мz и3сторгaти сажде1ное, вре1мz ўбивaти и3 вре1мz цэли1ти, вре1мz разрушaти и3 вре1мz созидaти, вре1мz плaкати и3 вре1мz смэsтисz, вре1мz рыдaти и3 вре1мz ликовaти, вре1мz разметaти кaменіе и3 вре1мz собирaти кaменіе, вре1мz њбымaти и3 вре1мz ўдалsтисz t њбымaніz, вре1мz и3скaти и3 вре1мz погублsти, вре1мz храни1ти и3 вре1мz tрёzти, вре1мz раздрaти и3 вре1мz сши1ти, вре1мz молчaти и3 вре1мz глаго1лати, вре1мz люби1ти и3 вре1мz ненави1дэти, вре1мz брaни и3 вре1мz ми1ра. (Книга Екклезіястова 3: 1–8).

¹⁰²Пор.: “В поле пшеница годом родится, а добрый человек всегда пригодится” [Пословицы русского народа. Сборник В. Даля. – Москва, 1957. – С. 776].

¹⁰³“Рік родить, а не лан” (лат.). Це прислів’я походить із «Дослідження рослин» Теофраста (VIII, 6, 6) [див.: Čyževśkyj D. Literarische Lesefrüchte. Ein Zitat aus Theophrast // Zeitschrift für slavische Philologie. – 1947. – Bd. XIX. – S. 352–353]. Із посиланням на Теофраста його наводив у своїх знаменитих «Адагіях» також Еразм Роттердамський (I. 1. 44) [див.: Opera omnia Desiderii Erasmi Roterodami. – Amsterdam; London; New York; Tokyo, 1993. – Ordinis II. – T. 1. – P. 478; далі сковородинські цитати з «Адагій» відно- товуємо за цим багатотомовим виданням, зазначаючи в дужках усталений порядковий номер зібраних Еразмом приказок та прислів’їв].

¹⁰⁴Арістотель (гр. Ἀριστοτέλης, лат. Aristoteles) (384–322 рр. до н. е.) – великий давньогрецький філософ-систематик, що його старі українські письменники називали “князем філософів” [див.: Kossow S. Πατερικον, abo Żywoty ss. oycow pieczarskich. – Kiiów, 1635. – S. 5 (Do czytelnika prawosławnego)], “найславетнішим серед усіх любомудрців” [див.: Полоцький С. Вечеря душевная. – Москва, 1681. – Арк. 241 (зв.)] тощо. Як вихованець Києво-Могилянської академії, Сковорода добре знав твори Арістотеля. Однак він не виявляв якоїсь особливої прихильності до цього мислителя. Дехто з коментаторів навіть казав про негативне ставлення Сковороди до Арістотеля [див., наприклад: Гордієвський М. Теоретична філософія Г. С. Сковороди // Памяти Г. С. Сковороди (1722–1922): Збірка статтів. – Одеса, 1923. – С. 15]. Прямих доказів цього немає, але антитетично-символічний спосіб думання Сковороди справді-таки досить далеко відбігає від арістотелівської систематики. У всякому разі, на Арістотеля Сковорода покликався тільки вряди-годи.

¹⁰⁵“У ритмі нам дає насолоду відомість і порядок”. Це – трохи неточна цитата з Арістотелевих «Природознавчих питань» (19, 39). Пор.: “ Ῥυθμῷ δὲ χαίρομεν, διὰ τὸ γνώριμον καὶ τεταγμένον ἀριθμὸν ἔχειν”.

¹⁰⁶Слово Росія у творах Сковороди має два значення: Мала Росія, тобто Гетьманщина, та Велика Росія, тобто Московщина.