Басня 4 – Голова и Тулу́б

ФАБУЛКА сія⁴⁰ для тѣх, которыи Честь свою на одном Великолѣпіи основали.

⁴⁰Автором цього сюжету вважають римського політичного діяча Мененія Агріппу (Menenius Agrippa Lanatus) (VI–V ст. до н. е.). Коли на початку V ст. до н. е. плебеї покинули Рим і пішли на Священну гору (Aventin) на знак протесту проти сваволі патриціїв, Мененій переконав їх повернутися назад, розказавши байку про людське тіло. Мовляв, одного разу всі члени тіла розсердились на шлунок за те, що тільки він один серед них нічого не робить, а живе на всьому готовому, і вирішили не давати йому їжі. Так і зробили. Але через деякий час голова перестала думати, очі почали сліпнути, а вуха – глухнути. І тоді вуста сказали: “Невже ви всі не розумієте, що наша сила йде від шлунку? То тільки здається, що він нічого не робить. Він робить те, чого ми робити не в змозі”. Чи не вперше в українській літературі цей сюжет докладно переказав услід за Тітом Лівієм Касіян Сакович [див.: Сакович К. Арістотелівські проблеми // Пам’ятки братських шкіл на Україні. Кінець XVI – початок XVII ст. – Київ, 1988. – С. 381–383].