Басня 10 – Двѣ Курицы

Многіи, что сами здѣлать не в силах, в том протчіим вѣрить не могут. Безчисленныи нѣгою отучены пѣшешествовать. Сіе дает знать, что как Практїка без сродности есть бездѣлная, так Сродность⁴⁵ трудолюбіем утверждается. Что ползы знать, каким Образом дѣлается дѣло, если ты к тому не пріобык? Узнать не трудно, а трудно привыкнуть. Нау́ка и привычка есть то же. Она не в знаніи живет, но в дѣланіи. Вѣдѣніе без дѣла есть мученьем, а дѣло без Природы. Вот чем разнится SCIENTIA ET DOCTRINA! (ЗНАНІЕ и НАУКА)⁴⁶.

⁴⁵Сковородинське поняття “сродность” можна трактувати як український відповідник стоїчного терміна οικείωσις [див.: Гаврилов А. Марк Аврелий в России // Марк Аврелий 185 Антонин. Размышления. – Ленинград, 1985. – С. 136] (зазначмо принагідно, що й інші старі українські письменники вживали слова, близькі до слова “сродность”, наприклад, “сродственный” [див.: Горленко И. Слово в недѣлю двадцать пятую по сошествіи Св. Духа // Святитель Иоасаф Горленко, епископ Белгородский и Обоянский (1705–1754). Материалы для биографии, собранные и изданные кн. Н. Д. Жеваховым. – Киев, 1907. – Ч. II: Святитель Иоасаф и его сочинения. – С. 215]). У всякому разі, одним із джерел науки Сковороди про сродність є стоїчний принцип “життя згідного з природою”. Те саме і в російській літературі XVIII ст. Пор., наприклад: “Ломоносов, уразумев смешное в польском одеянии наших стихов, снял с них несродное им полукафтанье” [Радищев А. Н. Путешествие из Петербурга в Москву // Радищев А. Н. Избранные философские сочи- нения. – Москва, 1949. – С. 160].

⁴⁶Розмежування знання та науки – усталена тема схоластичних курсів філософії. Наприклад, Феофан Прокопович писав: “Звідси й поняття мистецтва називаються універсаліями і через це мистецтво й наука відрізняються від таких знання й досвіду, які звичайно мають справу з одиничними судженнями, хоч окремі автори висувають інші ознаки для розрізнення” [Прокопович Ф. Логіка // Прокопович Ф. Філософські твори: У 3 т. – Київ, 1980. – Т. 2. – С. 28].