Пѣснь 23-я ("О дражайше жизни время!..")

Из сего: “Изчезоша в суетѣ дніе…”¹²⁷ “Искупующе время…”¹²⁸

“Упразднитеся и разумѣйте…”¹²⁹

О дражайше жизни время!

Коль тебя мы не щадим¹³⁰!

Коль так, как излишне бремя,

Всюду мещем, не глядим!

Будто прожитый час возвратится назад.

Будто рѣки до своих повернутся ключей.

Будто в наших руках лѣт до прибавки взять.

Будто наш з безчисленных составленный вѣк дней.

Длячего ж мы жить желаем,

Лѣт на свѣтѣ восем-сот,

Ежели мы их теряем

На всякій бездѣлиц род?

Лутче час честно жить, неж скверно цѣлый день.

Лутче один день свят от безбожнаго года.

Лутче один год чист, неж десяток сквернень.

Лутче в пользѣ десять лѣт, неж весь вѣк без плода.

Брось, любезный друг, бездѣлья,

Пресѣчи толикій вред.

Сей момент пріймись до дѣла:

Вот! вот! время уплывет.

Не наше то уже, что пройшло мимо нас.

Не наше то, что породит будуща пора.

Днешній день только наш, а не утренній час.

Не знаем: что принесет вечерняя Заря?

Естли ж не умѣеш жити,

Так учись фигуры сей.

Ах! не может всяк вмѣстити

Разум хитрости тоей.

Знаю, что наша жизнь полна суетных врак.

Знаю, что преглупая тварь в свѣтѣ человѣк.

Знаю, что нѣм¹³¹ живет, тѣм горшій он дурак.

Знаю, что слѣп тот, кто закладает себѣ вѣк.

Конец.

Rogatus quidam Philosophus: quid esset praetiosissimum?

Resp[ondet]: Tempus¹³².

Примітки

¹²⁷Книга Псалмів 77 (78): 33.

¹²⁸Послання св. ап. Павла до ефесян 5: 16.

¹²⁹Книга Псалмів 45 (46): 11.

¹³⁰Ці слова Сковороди, поза сумнівом, звернені найперше до самого себе, адже поет гостро відчував проминальність часу. Якось, прокинувшись до схід сонця, він болісно розмірковував: “Я ще й тепер не вмію користуватися часом, ба навіть той час, який є тепер у моєму розпорядженні, витрачаю на дрібниці або, що ще гірше, – на смуток, або, що найгірше, – на гріхи”.

¹³¹Перша літера в цьому слові написана не зовсім чітко. У попередніх виданнях тут стоїть чѣм, але в автографах Сковороди це слово завжди має форму чем.

¹³²“Одного філософа запитали: що є найкоштовніше? Відповідь була: час” (лат.). Схоже твердження Діоген Лаерцій (V, 40) приписує Теофрастові (бл. 372 – бл. 287 рр. до н. е.), котрий не раз казав, що “найдорожча витрата – це час” [Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов. – Москва, 1979. – С. 217].

Джерела

Текст і Примітки:

Григорій Сковорода: Повна академічна збірка творів - Леонід Ушкалов - 2011 р.

⚠️ Ми намагалися зберегти оригінальне форматування тексту, проте адаптація тексту для електронного читання має побічні ефекти. Попереджуємо про можливі відмінності між форматуванням на сайті та форматуванням в оригіналі.