Пѣснь 20-я ("Кто сердцем чист и душею...")

Нареченная Сигор¹⁰⁹.

В сем маленьком, но высоком градикѣ пирует Лот со дщерьми. “Во градѣ

Бога нашего, в горѣ святѣй его”¹¹⁰. “Уподоблю его мужу мудру, основавшему

храмину свою на камени”¹¹¹. “Кто взыдет на гору Господню…”¹¹²

Кто сердцем чист и душею,

Не нужна тому броня,

Не нужен и шлем на шею,

Не нужна ему война.

Непорочность – то его броня,

И невинность – алмазна стѣна.

Щит, меч и шлем ему сам Бог.

О міре! Мір безсовѣтный!

Надежда твоя в царях?

Мнишь, что сей брег безнавѣтный?

Вихрь развѣет сей прах¹¹³.

Непорочность – се тебѣ Сигор!

И невинность – вот небесный двор!

Там полещи! и там почій¹¹⁴!

Сей свят град бомб не боится,

Ни клеветничіих стрѣл,

И хитрых мин не страшится,

Всѣгда цѣл и не горѣл.

Непорочность есть то Адамант¹¹⁵,

И невинность есть святый то град.

Там полещи! и там почій!

В сем градѣ и врагов люблят,

Добро воздая врагам.

Для других здравіе гублят,

Не только добры другам.

Гдѣ ж есть оный толь прекрасный град?

Сам ты град, з души вон выгнав яд.

Святому Духу храм и град.

Конец.

Примітки

¹⁰⁹Сигор (Цоар) – місто, в яке ввійшов праведник Лот після того, як залишив Содом (див.: Перша книга Мойсеєва: Буття 19: 22–23). Етимологічне значення цієї назви – “малий, дрібний”. Інша назва – Валак [див.: Феофила к Автолику книга вторая // Ранние отцы Церкви: Антология. – Брюссель, 1988. – С. 493]. Назва цього міста зазвичай зринала в ході міркувань про шлях праведника. Пор.: “Так же вѣровав и Лот, та лише єго вывюв (Бог) из погыбели, и жону, и двѣ дѣвкы, так потум за прузбу єго помиловав один варыш Сигор” [Няговские поучения. Факсимильное воспроизведение текста по изданию А. Л. Петрова с вводной статьей Ласло Дэже / Под редакцией и с предисловием Андраша Золтана. – Ньиредьхаза, 2006. – С. 107].

¹¹⁰Книга Псалмів 47 (48): 2.

¹¹¹Неточна цитата з Євангелії від св. Матвія 7: 24. Пор.: ўподо1блю є3го2 мyжу мyдру, и4же создA хрaмину свою2 на кaмени

¹¹²Книга Псалмів 23 (24): 3.

¹¹³Цей мотив, очевидно, навіяний 225-м малюнком з амстердамської збірки «Symbola et emblemata», що має назву «Держава». На ньому зображена перекинута земна куля з хрестом. Під малюнком підпис: “Безумный на неѣ твердо покладается. Stultus fidit” [Емвлемы и сѵмволы избранные. – Санкт-Петербург, 1788. – С. 58–59].

¹¹⁴Парафраза Книги Псалмів 54 (55): 7. Пор.: и3 полещY, и3 почjю .

¹¹⁵Ось що писав про цей камінь Феофан Прокопович: “Адамант названий так, оскільки не піддається дії ні заліза, ні вогню, дуже твердий, прозорий, ніби вода, має величезну силу і протистоїть отруті” [Прокопович Ф. Натурфілософія, або Фізика // Прокопович Ф. Філософські твори: У 3 т. – Київ, 1980. – Т. 2. – С. 500].

Джерела

Текст і Примітки:

Григорій Сковорода: Повна академічна збірка творів - Леонід Ушкалов - 2011 р.

⚠️ Ми намагалися зберегти оригінальне форматування тексту, проте адаптація тексту для електронного читання має побічні ефекти. Попереджуємо про можливі відмінності між форматуванням на сайті та форматуванням в оригіналі.