Книга Ісуса, сина Сирахового, розділ 14Новий переклад Рафаїла Турконяка (УТТ)
Блаженний чоловік, який не спотикнувся своїми устами і не був пронизаний болем гріхів.
Блаженний той, кого не оскаржила його душа, і який не відпав від своєї надії.
Багатство не добре для дріб’язкового чоловіка, і навіщо майно для заздрісної людини?
Хто збирає зі своєї душі, збирає для інших й інші годуватимуться його благами.
Хто собі поганий, до кого буде добрий? І він не розвеселиться своїм маєтком.
Немає гіршого від того, хто собі заздрить, і це — віддача за його зло.
І як він робить добро, робить несвідомо, і вкінці виказує свою злобу.
Поганий, що заздрить оком, відвертає обличчя і нехтує душами.
Око захланного не насичується частиною, і погана неправедність висушує душу.
Погане око заздрить хлібу, і воно скупе щодо свого столу.
Дитино, як маєш, чини собі добро і праведно принось Господу жертви.
Згадай, що смерть не бариться, і завіт аду тобі не показано.
Раніше, ніж ти помреш, чини добро другові та згідно з твоєю силою простягни і дай йому.
Щоб ти не був позбавлений доброго дня, і нехай не мине тебе частина доброго бажання.
Хіба не іншому залишиш твою працю і твої труди на поділ за жеребом?
Дай, візьми і обмани твою душу, бо в аді немає пошуку за насолодою.
Будь-яке тіло старіє, як одяг, бо завіт від віку: Неодмінно помреш!
Як молодий листок на крислатому дереві — один упаде, а інший росте, так рід тіла і крові — один вмирає, а інший народжується.
Кожне діло, що гниє, пропадає, і хто його чинить, загине з ним.
Блаженний чоловік, який навчається премудрості та який роздумує у своєму розумі.
Хто роздумує над своїми дорогами у своєму серці, той у своїх скритих буде розумний.
Вийди за нею, як той, хто слідкує, і засідай на її дорогах.
Хто заглядає крізь її вікна, той слухатиме при її дверях.
Хто мешкає поблизу її хати, той заб’є кілок в її стіни,
поставить своє шатро поблизу її руки й замешкає в житлі доброти,
покладе своїх дітей в її сховищах і замешкає під її галуззям,
захищений буде нею від спеки і поселиться в її славі.
Джерела
