Книга Ісуса, сина Сирахового, розділ 43❧Новий переклад Рафаїла Турконяка (УТТ)

Гордість висоти, твердь чистоти, вигляд неба у видінні слави.

Сонце, коли з’являється, виходячи, проповідує дивовижну річ, діло Всевишнього.

У свій південь висушує країну, і перед його спекою хто встоїть?

Хто роздмухує піч, є в спекотних ділах. Сонце, що палить гори, потрійно гаряче. Воно видає вогняний дух і, випускаючи проміння, затемнює очі.

Великий Господь, що його зробив, і Своїми словами приспішив хід.

І місяць є завжди у своєму часі, щоб вказувати часи і знак віку.

Від місяця — знак свята, — світило, що зменшується до зникнення.

Кожний місяць має свою назву від того, що виростає дивовижно в зміні, спорядження обозів на висоті, що світить на небесній тверді.

Краса неба — слава зірок, прикраса, що світить на Господніх висотах.

За словами Святого стануть за присудом і не послабнуть у своїх сторожах.

Глянь на райдугу і поблагослови Того, Хто її створив, вона дуже гарна у своєму світінні.

Вона обійшла небо в поході слави, руки Всевишнього її розтягнули.

За Його наказом поспішив сніг, і Він спішно посилає стріли Свого суду.

Через це відкрилися скарбниці, і вилетіли хмари, як птахи.

У Його величності Він зробив хмари сильними, і град побив каміння. Голос Його грому завдав болю землі,

і під Його поглядом зрушаться гори. За Його волею подує південний вітер,

і північна буря та подув вітру.

Він посипає сніг, як птахи, що летять, і його осідання — як сарана, що осіла. Око буде захоплюватися красою його білості, а серце жахнеться його паданням.

Він сипле на землю іній, як сіль, і він, стверднувши, має гострі кінці.

Зимовий північний вітер подує, і ствердне лід на воді. Він розстилається на всьому зборі води, і його одягне вода, як панцир.

Він поїдає гори і спалить пустелю, і нищить зелень, як вогонь.

Мряка приспішує лікування всього, зустрічна роса веселить від спеки.

Своїм задумом Він втихомирив безодню і посадив у ній острови.

Ті, що плавають морем, розповідають про Його труди, і ми дивуємося тому, що чуємо нашими вухами.

Там преславні та дивовижні діла, різновидність усякого життя, творіння китів.

Через Нього провадить Його ангел, і все створене Його словом.

Багато скажемо і не охопимо все, і кінець слів: Він є все.

Як матимемо силу хвалити? Бо Він великий понад усі Його діла.

Страшний Господь і дуже великий, і Його сила дивовижна.

Прославляючи Господа, піднесіть Його вгору, наскільки лише зможете, бо Він ще й від цього вищий. І, підносячи Його вгору, примножте силу, не спочивайте, бо не охопите.

Хто Його побачив і розповість? І хто Його звеличує так, як Він є?

Багато зі схованого є більше від цього, бо ми побачили мало Його діл.

Адже Господь зробив усе і дав побожним мудрість.