Книга Ісуса, сина Сирахового, розділ 49Новий переклад Рафаїла Турконяка (УТТ)
Пам’ять Йосії, як кадильна суміш, приготовлена ділом мироварника. У всіх устах буде солодке, як мед, і як музика на бенкеті вина.
Він був скерований прямо в наверненні народу і викинув гидоти беззаконня.
Спрямував своє серце до Господа, у дні беззаконня він укріпив побожність.
За винятком Давида, Езекії та Йосії всі вчинили переступ, бо вони залишили закон Всевишнього, — не стало царів Юди.
Адже вони дали свій ріг іншим і свою славу — чужому народові.
Спалили вибране місто освячення і опустошили його дороги
за рукою Єремії. Бо йому вчинили зло, а він у лоні освятився на пророка, щоб викорінити, завдати біль і знищити, також будувати і насаджувати.
Це — Єзекиїл, який побачив видіння слави, яке йому показав на херувимській колісниці.
Адже він згадав ворогів у бурі, щоб добро вчинити тим, що прямими робили дороги.
І дванадцять пророків, — хай зацвітуть кості на їхньому місці. Бо вони потішили Якова, і Він їх визволив через довіру віри.
Як звеличимо Зоровавеля? І він, як печать на правій руці,
так само й Ісус, син Йоседека, вони у свої дні збудували дім і підняли вгору святий храм Господу, приготований на вічну славу.
І дуже велика пам’ять Неемії, що підняв нам стіни, які впали, і поставив брами та засуви, і підняв наші руїни.
Ніхто не був створений таким, як Енох на землі. Адже і він був піднятий із землі.
І не було чоловіка — вождя братів, як Йосиф, зміцнення народу, і його кості були відвідані.
Сим і Сит прославилися між людьми, і Адам — над усяким живим у створенні.
Джерела
