Книга Ісуса, сина Сирахового, розділ 24Новий переклад Рафаїла Турконяка (УТТ)
Мудрість вихвалятиме свою душу і похвалиться посеред свого народу.
У зборі Всевишнього відкриє свої уста і похвалиться перед Його силою:
Я вийшла від уст Всевишнього і покрила землю, як імла.
Я поселилася на висотах, і мій престол — у стовпі хмари.
Я сама обійшла круг неба, і я блукала в глибині безодні.
Я була у хвилях моря, у всій землі, на кожному народі та людях.
Після цього всього я відшукала спочинок і поселюся в його спадку.
Тоді мені заповів Творець усього, і Той, Хто мене створив, дав спочити моєму шатрові й сказав: Поселися в роду Якова та отримай спадок в Ізраїлі.
Перед віком від початку Він мене створив, і аж до віку не пропаду.
Я служила перед Ним у святому шатрі, і так я скріпилася в Сіоні.
Так само в улюбленому місті Він дав мені спочинок, і моя влада — в Єрусалимі.
І я закоренилася в прославленому народі, мій спадок — в Господній частці.
Як кедр я піднялася в Лівані, як кипарис в горах Аермона.
Як пальма я піднялася в Енґадах і як саджанці рози в Єрихоні, як гарне оливкове дерево на рівнині, і я піднялася як дерево.
Як цинамон і пахучий дрік, і як добірна смирна я видала запашність, як ароматна смола, онікс і миро, — наче подих ладану в шатрі.
Я простягнула мої галузки, як дуб, а мої галузки — галузки слави та милості.
Я виростила милість, як виноградник, і мій цвіт — плід слави і багатства.
Я — матір доброї любові, страху, пізнання і побожності надії, даю ж усім моїм дітям вічні дари, тим, на кого Він вказав.
Прийдіть до мене, ви, що мене жадаєте, і насититеся моїми плодами.
Бо моя пам’ять солодша за мед, і мій спадок понад вощину з медом.
Хто мене їсть, ще зголодніє, і хто мене п’є, ще матиме спрагу.
Хто мене слухає, не засоромиться, і хто працює, у мені не згрішить.
Це все — книга завіту Бога Всевишнього, закон, який нам заповів Мойсей, спадок зборам Якова.
Не витрачайте сили в Господі, а пристаньте до Нього, щоб Він вас скріпив. Господь Вседержитель є одинокий Бог, і немає ще спасителя, за винятком Нього.
Що наповняє мудрістю, як Фісон і як Тигр у дні нових плодів,
що наповняє розум, як Євфрат і як Йордан у дні жнив,
який видає настанови, як світло, як Ґіон у дні збирання винограду.
Перший не закінчив її пізнавати, так і останній її не дослідив.
Адже її роздумування наповнилося більше, ніж море, а її рада — більше, ніж велика безодня.
І я вийшла, як копанка з ріки і як носій води до раю.
Я сказала: Напою мій сад і напою мій город. І ось, мені копанка стала рікою, а моя ріка стала морем.
Ще просвічу, як ранок напоумлення, і явним їх зроблю аж до далекої віддалі.
Ще проллю навчання, як пророцтво, і залишу його на вічні роди.
Бачите, що не для себе однієї я трудилася, але для всіх, що її шукають.
Джерела
