Книга Ісуса, сина Сирахового, розділ 35Новий переклад Рафаїла Турконяка (УТТ)
Хто зберігає закон, множить приноси, хто жертвує за спасіння, той держиться заповідей.
Хто віддає милість, приносить пшеничне борошно, і хто чинить милостиню, приносить жертву хвали.
Миле Господу — відступати від поганого, і надолуження — відступати від неправедності.
Не з’явися порожнім перед Господнім обличчям. Бо це все задля заповіді.
Принос праведного намащує жертовник, і його запашність — перед Всевишнім.
Жертва праведного чоловіка сприймається, і його пам’ять не буде забута.
Добрим оком прослав Господа і не зменшиш перші плоди твоїх рук.
У всякому даруванні радісним роби твоє обличчя, і у веселості освяти десятину.
Дай Всевишньому за Його даром, і з добрим оком — згідно з тим, що знаходиться в руці.
Бо Господь — Той, Хто віддає, і всемеро тобі віддасть.
Не давай хабара, бо не сприйметься, і Він не сприймає безбожної жертви.
Адже Господь є суддя, і в Нього немає слави обличчя.
Він не зважатиме на обличчя щодо бідного і вислухає благання ображеного.
Не знехтує молитвою сироти і вдовиці, якщо вимовить скаргу.
Хіба сльози вдовиці не сходять на щоку і крик проти того, що до них доводить?
Хто служить, буде прийнятий з приємністю, і його молитва доторкнеться до хмар.
Молитва впокореного пройшла хмари і аж доки не наблизиться до Бога, він не буде потішений.
І не відступить, аж доки Всевишній не навідається і не розсудить праведних, і не вчинить суд.
І Господь не забариться, і не терпітиме довго за них,
аж доки не розіб’є стегна немилосердних і віддасть помсту народам,
аж доки не вигубить безліч гордих і знищить скіпетри безбожних,
аж доки не віддасть людині за її ділами і діла людей за їхніми задумами,
і доки не звершить суд свого народу та звеселить їх у своєму милосерді.
Милосердя гарне в час скорботи, як хмари дощу в час посухи.
Джерела
