Книга Ісуса, сина Сирахового, розділ 38❧Новий переклад Рафаїла Турконяка (УТТ)

Шануй лікаря для потреби, бо Господь і його створив.

Бо лікування є від Всевишнього, і він одержить дари від царя.

Уміння лікаря піднесе його голову вгору, і перед вельможами він буде дивовижним.

Господь створив ліки із землі, і розумна людина ними не знехтує.

Чи не від дерева осолодилася вода, щоб пізнати Його силу?

І Він дав уміння людям, щоб прославитися в Його дивовижних ділах.

Ними Він лікував і забирав його біль. Хто робить мазь ними, зробить суміш,

і немає кінця Його ділам, і мир від Нього на обличчі землі.

Дитино, не нехтуй твоєю хворобою, але молися до Господа, і Він тебе оздоровить.

Відстав проступок, випростуй руки і очисти серце від усякого гріха.

Дай запашність і пам’ять пшеничного борошна, і намасти принос, як той, що не є.

І дай місце лікарю, бо Господь і його створив, і хай не віддалиться він від тебе, бо потребуєш його.

Є час, коли і в їхніх руках є успіх.

Бо й вони будуть молитися Господу, щоб подав їм спочинок і лікування для збереження життя.

Хто грішить перед Тим, що його створив, нехай упаде до рук лікаря.

Дитино, над мертвим пусти сльози і почни плакати, як той, що сильно терпить, а за його судом покрий його тіло і не погорди його похороном.

І зроби гіркий плач і гаряче ридання та голосіння за його гідністю один день і два — задля обмови, і втішся від смутку.

Адже від смутку приходить смерть, і смуток серця нагинає силу.

У прибуванні залишається і смуток, і життя бідного — прокляття серця.

Не дай смуткові твоє серце, відклади його, згадавши останнє.

Не забудь, бо немає повороту; і йому не принесеш користі, а собі зробиш зло.

Згадай його суд, бо такий і твій. Мені вчора, а тобі сьогодні.

У спочинку мертвого дай спочити його пам’яті, і втішся ним у виході його духа.

Мудрість книжника — безділля в догідному часі, і хто зменшив діла, цей умудриться.

Як мудрішим стане той, хто держить плуг, і хвалиться гострим списом, що поганяє биків і повертається в їхніх ділах, і його розмова лише про телят?

Він віддасть своє серце на те, щоб видати борозну, і його неспання — для вигодування телят.

Так і кожний будівничий і столяр, який проводить ніч, як дні. Вони різьблять різьби печатей, і його дбайливість видає різновидність. Він віддасть своє серце, щоби зробити малюнок, і його неспання, аби завершити діло.

Так і коваль, що сидить близько ковадла і розглядає залізні діла. Подих вогню розтопить його тіло, і боротиметься з жаром печі. Голос молота повторно звучить в його вусі, і його очі на подобі посудини. Він віддасть своє серце, щоб закінчити діла, і його неспання, щоб прикрасити до кінця.

Так гончар, який сидить у своєму ділі й повертає колесо своїми ногами, він постійно перебуває в турботі у своєму ділі, і всі його діла пораховані.

Його раменами дасть вигляд глині та перед ногами схилить свою силу. Дасть серце, щоб скінчити посуд, і своє неспання, аби очистити піч.

Усі ці довіряють власним рукам, і кожний — мудрий у своєму ділі.

Без них місто не заселиться, — і не поселяться, і не підуть.

Але для поради народу їх не шукатимуть і в громаді не вийдуть на високі місця. Не сядуть на престолі судді та не зрозуміють завіту суду.

І не виявлять напоумлення і суд, і в притчах їх не знайдуть, але вони укріплять вічне створіння, і їхня молитва — в праці ремесла.