Книга Ісуса, сина Сирахового, розділ 20❧Новий переклад Рафаїла Турконяка (УТТ)

Є картання, яке не є гарне, і є мовчання, і воно розумне.

Так що краще картати, ніж гніватися,

і хто визнається, захиститься від вини.

Пожадання євнуха — знеславити дівчину, — такий і той, хто силою чинить суди.

Є, хто мовчить, що є мудрий, і є зненавиджений від великого говоріння.

Є, хто мовчить, бо не має відповіді, і є, хто мовчить, що знає час.

Мудра людина мовчатиме до часу, а балакун і безумний переходить час.

Хто множить слово, — стане огидним, і хто бере владу, — буде зненавиджений. Як добре, щоб настановлений виказував покаяння. Бо так уникне добровільного гріха.

Є, що щастить людині в поганому, і є здобуток на страту.

Є дар, який тобі не принесе користі, і є дар, віддача якого подвійна.

Є пониження через славу, і є, хто з пониження підняв голову.

Є, хто купує багато за мало і віддає за нього всемеро.

Мудрий словами зробить себе любим, а милості безумних будуть вилиті.

Дар безумного не принесе тобі користі, подібно ж і тому, хто заздрить, у його скруті. Бо його очі щоб узяти за один дар численні.

Він мало дасть, та багато докорятиме, і відкриє свої уста як проповідник. Сьогодні позичає, а завтра вимагатиме — такий чоловік зненавиджений.

Безумний скаже: Немає в мене друга, і немає милості за мої добрі вчинки.

Ті, що їдять його хліб, погані язиком, хто і скільки разів його висміє? Бо не сприйняв правильно мати і подібно не мати йому без шкоди.

Краще поковзнутися на долівці, ніж язиком, так поспішно прийде падіння поганих.

Неласкава людина — байка не в часі, постійно буде в не напоумлених устах.

З уст дурного буде відкинена притча, бо не скаже її в її часі.

Є такий, хто стриманий від гріха нуждою, і коли він спочине, не буде потурбований.

Є, хто губить свою душу через сором, і через обличчя безумного знищить її.

Є, хто через сором обіцяє другові, і даром придбав собі ворога.

Брехня — поганий порок у людини, він постійно буде в устах не напоумлених.

Краще злодій, аніж той, хто постійно бреше, а обидва успадкують згубу.

Звичай брехливої людини — безчестя, і її сором постійно з нею.

Мудрий в нечисленних себе виведе, і розумний чоловік догодить вельможам.

Хто працює на землі, піднесе свою копицю, і хто догоджує вельможам, надолужить за неправедність.

Подарунки і дари заліплюють очі мудрих і відвертають картання, як намордник на устах.

Схована мудрість і невиявлений скарб, яка користь в обох?

Кращий чоловік, що приховує свою дурноту, ніж чоловік, що ховає свою мудрість.

Краща стійка терпеливість у пошуках Господа, ніж безвладний проводир власного життя.