Книга Ісуса, сина Сирахового, розділ 48❧Новий переклад Рафаїла Турконяка (УТТ)

І пророк Ілля встав, як вогонь, і його слово запалало, як світильник.

Він навів на них голод, і своєю ревністю вчинив їх малими.

Господнім словом він затримав небо, і так звів тричі вогонь.

Який прославлений ти у твоїх дивовижних ділах, Ілле! І хто похвалиться, подібно до тебе?

Ти, що підняв мертвого зі смерті й аду словом Всевишнього!

Що зводиш царів у погибель і славних з їхнього ліжка.

Що почув на Синаї картання і на Хориві присуди відплати.

Що помазав царів на помсту і пророків на спадкоємців після себе.

Що піднявся у вихрі вогню на колісниці вогняних коней.

Про якого записано, що він готовий у часі спинити гнів перед люттю, щоб повернути серце батька до сина і поставити племена Якову.

Блаженні ті, що тебе бачать, і ті, що прикрашені любов’ю. Бо й ми безсумнівно будемо жити.

Ілля, це він був покритий у вихрі, і Елісей наповнився його духом. І в його дні він не був зрушений володарем, і ніхто його не здолав.

Усяке слово не перейшло попри нього, і коли він заснув, його тіло пророкувало.

Він зробив знаки у своєму житті й у смерті дивовижні його діла.

У всіх цих народ не розкаявся, і вони не відступили від своїх гріхів, аж доки не були забрані полоненими з їхньої землі і не були розсіяні по всій землі.

Тож залишився малий народ і володар у домі Давида. А деякі з них чинили добре, а деякі помножили гріхи.

Езекія укріпив своє місто і провів у середину до нього воду, викопав залізом нетесаний камінь і збудував басейни для води.

У його дні прийшов Сеннахирім і послав Рапсака, і відійшов. І він підняв свою руку проти Сіону і звеличився у своїй гордості.

Тоді захиталися серця та їхні руки, і вони зазнали біль, як ті, що в родах.

І прикликали милосердного Господа, простягнувши до Нього свої руки. І Святий з неба скоро їх вислухав, і визволив їх рукою Ісаї.

Він побив табір ассирійців, — Його ангел побив їх.

Бо Езекія зробив миле Господу та укріпився в дорогах Давида, його батька, які заповів великий і вірний пророк Ісая у своєму видінні.

У його дні сонце повернулося назад, і Він додав життя цареві.

Великим духом він побачив останнє і потішив тих, що вірили в Сіон.

Аж до віку показав майбутнє і сховане — раніше, ніж воно прийшло.