Книга Ісуса, сина Сирахового, розділ 42❧Новий переклад Рафаїла Турконяка (УТТ)

Не соромся цього і не зглядайся на обличчя, щоб не грішити.

За закон Всевишнього, за завіт і суд, щоб оправдати безбожного,

за розрахунок і тих, що подорожують, і за дар спадку друзів,

за правдивість ваги і важків і за придбання багатьох і малого,

за різницю з продажу купленого і за велике напоумлення дітей, і кровавити ребра злому рабові.

При поганій жінці — добра печать, і де багато рук — замкни.

Що лише передаси — числом і вагою, і давання, і одержання, усе на письмі.

За напоумлення нерозумного, дурного і престарілого, якого судять за розпусту. І будеш по правді напоумленим і досвідченим перед усяким живим.

Дочка для батька — не скрите неспання, — журба за неї відганяє сон. Коли молода, щоби часом не переспіла, а коли вийшла заміж, щоби часом не була зненавиджена.

У дівоцтві, аби часом не була опоганена, і у своїх батьків не стала вагітною. Як вона із чоловіком, щоби часом не вчинила переступу, а як спільно живе, щоби часом не була неплідною.

Скріпи сторожу над безстидною дочкою, аби часом не зробила тебе радістю для ворогів, помовкою в місті й відлученим від народу, і не засоромила тебе в численному гурті.

Не задивляйся на красу кожної людини і не засідай на раду посеред жінок.

Адже міль виходить з одягу, а жіноча злоба — від жінки.

Краще злий чоловік, аніж жінка, що чинить добро, — жінка, що засоромлює на погорду.

Я згадаю Господні діла і розповім те, що я побачив. У Господніх словах Його діла, і суд був за Його вподобанням.

Сонце, що світить, поглянуло на все, і Його діло сповнене Господньої слави.

Він не вчинив так, щоб Господні святі визнавали всі Його дивовижні діла, які скріпив Господь Вседержитель, щоб скріпилося все, що в Його славі.

Він дослідив безодню і серце, і пізнав їхні подвиги. Бо Всевишній пізнав усе, що можна знати, і поглянув на знак віку,

сповіщаючи минуле та майбутнє і відкриваючи стопу схованого.

Усякий Його задум не проминув, і від Нього не сховано жодного слова.

Він прикрасив величі Своєї мудрості, Він один з-перед віку і до віку. Ані не додано, ані не зменшено, і Він не потребує жодного порадника.

Які захоплюючі всі Його діла і це, що бачиться, є наче іскра.

Усе це — живе і залишається навіки на всі потреби, і все слухається.

Усе подвійне, одне напроти одного, і Він не зробив нічого бракованого.

Одне скріпило добро другого, і хто насититься, бачачи Його славу?