Книга Ісуса, сина Сирахового, розділ 17Новий переклад Рафаїла Турконяка (УТТ)
Господь створив людину із землі й знову повернув її до неї.
Лічені дні й час дав їм, і дав їм владу над тими, що на ній.
Подібно до Самого Себе Він одягнув їх силою і створив їх за Своїм образом.
Поклав Свій страх на всякому тілі й дав йому володіти дикими звірами і птахами.
Дав послуговуватися п’ятьма Господніми почуттями, а шостий — розум — дав їм, ділячи, і сьоме — слово пояснення Його дій.
Раду, язик і очі, вуха і серце дав їм пізнавати.
Він наповнив їх пізнаванням розуміння і показав їм добро і зло.
Він поклав Свій страх в їхні серця, щоб показати їм величність Своїх діл, і дав крізь віки хвалитися Його дивовижними ділами.
І Ім’я святості похвалять, щоб розповідалося про величності Його діл.
Він подав їм розуміння і дав їм успадкувати закон життя, щоб пізнали, що будучи мертвими, тепер починають.
Він уклав з ними вічний завіт і показав їм Свої суди.
Їхні очі побачили величність слави, і їхнє вухо почуло славу Його голосу.
І Він сказав їм: Вважайте на всяку неправедність. І заповів їм кожному про ближнього.
Їхні дороги постійно перед ним, вони не сховаються від Його очей.
Їхні дороги від молодості до поганого, і вони не змогли свої серця замість камінних зробити тілесними.
Бо в поділі народів усієї землі Він кожному народові поставив володаря, і Господня частина — Ізраїль.
Ним, що є первородний, Він піклується напоумленням і, розділюючи світло любові, Його не засмучує.
Усі їхні діла перед Ним, як сонце, і Його очі постійно на їхніх дорогах.
Їхні неправедності не сховалися від Нього, і всі їхні гріхи — перед Господом.
А Господь, будучи добрим і знаючи Своє творіння, не засмутив їх і не покинув, щадячи їх.
Милостиня людини — з Ним як печать, і милість людини збереже як зіницю, розділюючи своїм синам і дочкам покаяння.
Після цього встане і віддасть їм, та їхню віддачу покладе на їхню голову.
Лише тим, що каються, Він дав повернення і потішив тих, що знемагали від терпеливості.
Повернися до Господа і покинь гріхи, помолися до обличчя і применши спотикання.
Підійди до Всевишнього і відвернися від неправедності, бо Він сам попровадить з темряви до світла здоров’я, і дуже зненавидь гидоти.
Хто Всевишнього хвалитиме в аді замість живих і тих, що дають прославляння?
Від мертвого гине прославляння, як від неіснуючого. Живучий і здоровий похвалить Господа.
Бо велике Господнє милосердя і прощення для тих, що до Нього повертаються.
Бо все не може бути в людях, тому що син людини не є безсмертний.
Що світліше за сонце? І воно зникає. І тіло, і кров задумують зло.
Він наглядає над силою високого неба, і всі люди — земля та попіл.
Джерела
